Ралтегравір Ралмак 400 мг 60 таб

Фармакологічна дія
Противірусний засіб. Інгібує каталітичну активність ВІЛ інтегрази – ферменту, що бере участь у реплікації вірусу. Інгібування інтегрази запобігає ковалентному введенню геному ВІЛ у геном клітини господаря на ранніх стадіях розвитку інфекції. Не включені до ДНК людини геноми ВІЛ не здатні індукувати продукцію нових вірусних частинок, внаслідок цього відбувається придушення процесу інтеграції та запобігання подальшому поширенню вірусної інфекції в організмі. Інгібуюча здатність ралтегравіру щодо фосфотрансферази людини, включаючи ДНК-полімерази a, b та g, виражена незначно.

Фармакокінетика
Ралтегравір швидко всмоктується після прийому препарату натще, Cmax у плазмі крові досягається приблизно через 3 години. AUC та Cmax збільшуються пропорційно дозі в діапазоні доз від 100 до 1600 мг. Абсолютну біодоступність ралтегравіру не встановлено. Ралтегравір можна приймати незалежно від режиму їди.
При введенні 2 рази на добу рівноважний стан досягається швидко, приблизно протягом 2 днів після початку лікування. Значення AUC та Cmax свідчать про мінімальну кумуляцію ралтегравіру, значення концентрації у плазмі крові через 12 годин вказують на незначну кумуляцію.
У діапазоні концентрацій від 2 до 10 мкмоль зв’язування ралтегравіру з білками плазми становить 83%. Ралтегравір легко проникає крізь плацентарний бар’єр. Не проникає через гематоенцефалічний бар’єр.
Після прийому внутрішньо ралтегравіру приблизно 51% і 32% виводиться через кишечник та нирками відповідно. У калі виявляється тільки ралтегравір – продукт гідролізу ралтегравір-глюкуроніду, секретується в жовч. У сечі визначається ралтегравір і ралтегравір-глюкуронід у пропорціях, що становлять приблизно 9% і 23% від введеної дози, тоді як у плазмі крові 70% становить ралтегравір, а 30% – ралтегравір-глюкуронід. Основний шлях метаболізму ралтегравіру представлений процесом глюкуронізації, опосередкованої ферментом урідіндифосфатглюкуронілтрансферазою.

Показання до активної речовини РАЛТЕГРАВІР
Лікування ВІЛ-1 інфекції (навіть за неефективності інших антиретровірусних препаратів) у комбінації з іншими антиретровірусними препаратами.

Побічна дія
З боку травної системи: діарея, нудота, біль у животі; рідко – блювання, відчуття дискомфорту та біль у верхніх відділах живота, запори, диспепсія, метеоризм, гастрит, глосит, гастроезофагеальний рефлюкс, гепатит, гепатомегалія, гіпербілірубінемія, підвищення активності АСТ, АЛТ та ЛФ у си.
З боку ЦНС та периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, астенія, слабкість; рідко – дратівливість, периферична невропатія, парестезія, поліневропатія, сонливість, депресія, безсоння, незвичайні сновидіння, відчуття тривоги.
З боку системи кровотворення: рідко – анемія, у т.ч. макроцитарна анемія, нейтропенія.
З боку серцево-судинної системи: рідко – інфаркт міокарда, серцебиття, шлуночкова екстрасистолія.
З боку органів чуття: рідко – нечіткість зору.
З боку обміну речовин: рідко – підвищення апетиту, зменшення або збільшення маси тіла, ліпоматоз, порушення жирового обміну, цукровий діабет, гіперглікемія, гіперлактатемія, гіперліпідемія, гіпертригліцеридемія.
З боку кістково-м’язової системи: рідко – артралгії, міалгії, біль у кінцівках, біль у спині, м’язові спазми, міозит, м’язова атрофія, підвищення активності КФК.
З боку сечовидільної системи: рідко – токсична нефропатія, нефротичний синдром, ніктурія, півлакіурія, ниркова недостатність, тубулярний некроз.
З боку статевої системи: рідко – еректильна дисфункція, гінекомастія.

Алергічні реакції: реакції підвищеної чутливості.

Дерматологічні реакції: рідко – набута ліподистрофія, гіпергідроз, еритема, висип, у т.ч. макулярний і макуло-папульозний висип, ксеродермія, свербіж.

Інші: рідко – почуття дискомфорту у грудній клітці, озноб, жар, флегмона, інфекції, спричинені вірусом Herpes simplex, носові кровотечі.

Протипоказання до застосування
Дитячий та підлітковий вік до 16 років; вагітність, період лактації (грудного вигодовування); підвищена чутливість до ралтегравіру.

Застосування при вагітності та годуванні груддю
Протипоказаний при вагітності, під час лактації (грудного вигодовування).

Застосування у дітей
Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 16 років.

Особливі вказівки
З обережністю застосовувати у пацієнтів з ризиком розвитку міопатії, рабдоміолізу та збільшення концентрації КФК у сироватці крові.
На початкових етапах комбінованої терапії антиретровірусними засобами у ВІЛ-інфікованих пацієнтів може розвинутись запальна реакція на безсимптомні або залишкові опортуністичні інфекції (цитомегаловірусна або пневмоцистна пневмонія, викликана Pneumocystis jirovecii, туберкульоз або паратуберкульоз, викликаний Mycobacterium avium), яка може виявлятися у вигляді погіршення клінічного стану та посилення наявних симптомів. Зазвичай такі реакції спостерігаються у перші тижні чи місяці після початку терапії. У таких випадках можуть знадобитися додаткові діагностичні та лікувальні заходи.
Оскільки невідомо, чи ралтегравір виводиться при діалізі, не рекомендується прийом напередодні сеансу діалізу.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
Дослідження щодо вивчення впливу на здатність до керування транспортними засобами та використання механізмів не проводилися. Враховуючи можливість розвитку запаморочення, слабкості, сонливості та нечіткості зору на фоні терапії, пацієнти повинні виявляти особливу обережність під час занять потенційно небезпечними видами діяльності.

Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні з індукторами уридиндифосфат глюкуронозилтрансферази 1А1 (УДФ-ГТ1А1), таким як рифампіцин, концентрація ралтегравіру в плазмі крові знижується. Вплив інших індукторів ферментів – таких як фенітоїн, фенобарбітал, що беруть участь у метаболізмі ралтегравіру, на УДФ-ГТ1А1 невідомий.
При одночасному застосуванні ралтегравіру з інгібіторами УДФ-ГТ1А1 (в т.ч. з атазанавіром) спостерігається помірне збільшення концентрації ралтегравіру в плазмі.